ШАНОВНІ БАТЬКИ,

ПРОСИМО ЗВЕРНУТИ УВАГУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

№ № 1/9-537 05.2-11/235301 від 06 вересня 2018 року

Головам обласних та Київської
міської державних адміністрацій

Щодо напруженої епідемічної ситуації

Міністерство охорони здоров'я України та Міністерство освіти і науки України повідомляють. що в Україні за останні 5 років має місце нестійка епідемічна ситуація щодо інфекційних хвороб, яких можна запобігти проведенням імунопрофілактики.

На сьогодні в країні вже спостерігається спалах захворювання на кір, зокрема, з початку 2018 року зареєстровано майже 30 тисяч випадків хвороби, у тому числі 13 з летальним наслідком.

Захворюваність на кір, краснуху, епідемічний паротит, кашлюк, дифтерію набуває загрозливого характеру, про що свідчить чергування періодів підйому і спаду захворюваності, зменшення міжепідемічного періоду.

Ураховуючи, що ризик масового поширення зазначених інфекцій особливо збільшується з початком навчального року просимо вжити заходів щодо забезпечення рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров'я обсягу охоплення профілактичними щепленнями або недопущення невакцинованих (за відсутності протипоказань) дітей у заклади освіти. Зазначена вимога передбачена в статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» відповідно до якої дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

Відповідно до календаря профілактичних щеплень в Україні діти у віці до 6 років повинні бути щепленими проти гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та Хіб-інфекції. У шестирічному віці проводиться ревакцинація проти дифтерії, правця. поліомієліту, кору, краснухи та паротиту. На сьогодні в Україні достатня кількість ефективних, якісних, безпечних та прекваліфікованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я вакцин щоб охопити імунопрофілактикою всі вікові групи, які цього потребують.

Просимо взяти під особистий контроль організацію заходів, спрямованих на попередження захворювання населення на інфекційні хвороби, яких можна запобігти шляхом імунопрофілактики.

В. о. міністра охорони здоров'я України                         Уляна Супрун

Міністр освіти і науки України                             Лілія Гриневич

У ст. 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» йдеться про те, що особам, які не досягли 15-річного віку, щеплення проводиться за згодою батьків, а особам віком від 15 до 18 років – за їхньою згодою та згодою батьків. Тобто законодавчо передбачено добровільність проходження відповідних процедур. Але ж у ст. 15 цього ж таки Закону сказано, що дітям, які не отримали щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів забороняється.

Щеплення – поки що єдиний захист від так званих керованих інфекцій. Є відповідний указ Президента, в якому наведено повний перелік обов’язкових щеплень. Сюди входять дифтерія, правець, поліомієліт, кір, туберкульоз, коклюш, епідпаротит, краснуха, гемофільна інфекція.

На жаль жодне щеплення не дає стовідсоткової гарантії того, що людина не захворіє. Правда, якщо хвороба навіть виникне, то в будь-якому разі її перебіг буде не таким важким.

Для дітей же з онкозахворюваннями, захворюваннями нервової системи, крові тощо протипоказання проти щеплень постійні. Тож, роблячи щеплення здоровим дітям, ми захищаємо і таких дітей від інфекцій.
І останнє. Не треба панікувати батькам, якщо після щеплення у дитини підвищиться температура тіла, зявиться легке нездужання. Це – нормальна реакція організму на введення вакцини, яка означає, що виробляються антитіла для боротьби зі збудниками захворювання. Гірше, якщо немає жодної реакції. Це свідчить про те, що імунна система в дитини настільки слабка, що вона навіть не реагує на вакцину.

Адаптація в дитячому садку – це процес пристосування дитини до нових умов та розпорядку дня, до вихователів і дитячого колективу, до форм співіснування, відмінних від тих, що існують у родині. На те, як легко та швидко малюк адаптується, впливають:
- рівень психічного і фізичного розвитку;
- загартованість організму;
- сформованість навичок самообслуговування;
- розвиненість навичок спілкування з дорослими та однолітками.
Незвичність оточення, велика кількість нових вражень та вимого у дошкільному закладі, зазвичай нервують дитину та призводять до стресу. Щоб запобігти стресовим станам медична сестра здійснює медичний супровід крок за кроком.
Крок 1. надаємо матеріали для інформаційного стенду.
Оновлюється влітку стенд для батьків. Його наповнюють відомостями про те, які документи потрібні для вступу дитини до дитячого садка та що при цьому слід врахувати. Батьки повинні знати про необхідність призвичаювання дитини до розпорядку дня, подібного до розпорядку у дитячому садку, та введення до раціону харчування страв, що готують у дитячому садку.
Щоб допомогти батькам підготувати дитину до відвідування дошкільного закладу, медична сестра складає і розміщає на стенді:
- памятку щодо диспансеризації дитини;
- поради для батьків, діти яких уперше ідуть до дитячого садка;
- інформацію про розпорядок дня у дошкільному закладі та поради щодо введення подібного розпорядку дня вдома.
Крок 2. Беремо участь у батьківських зборах, організованих у ЗДО.
Під час батьківських зборів медична сестра розповідає про оформлення медичної картки дитини, правильне харчування та розпорядок дня вдома, загартовування дітей, профілактику гострих респіраторних захворювань та вірусних інфекцій.
Крок 3. Проводимо настановні індивідуальні бесіди.
Проводяться індивідуальні бесіди з батьками щодо механізмів звикання дитини раннього віку, стану її фізичного та психічного розвитку, рівня сформованості культурно – гігієнічних навичок. В цих бесідах з ясовуємо , чи вміє малюк самостійно їсти, користуватися горщиком, вдягатися, вмиватися. Ускладнити процес адаптації може несприятлива атмосфера в сім ї (неправильне домашнє виховання, конфлікти між батьками, зловживання алкоголем), хто не дотримується певного розпорядку дня або чий домашній розпорядок істотно відрізняється від розпорядку у дошкільному закладі.
Крок 4. Проводимо повторні зустрічі з батьками
Та прогнозуємо ступінь важкості адаптації.
Після оформлення медичної карти дитини, коли батьки отримали результати диспансеризації, можна спрогнозувати характер адаптації майбутнього вихованця.
Середній строк адаптації дітей раннього віку – 10-20 днів, хоч може збільшуватися до 2 – 3 місяців. Залежно ві перед умов, які медична сестра вияснила під час бесід з батьками, та результатів диспансеризації, можна орієнтовно визначити тривалість та ступінь важкості адаптації.Крок 5. Консультуємо вихователів перед прийняттям дітей до дошкільного закладу.
Після проведення зустрічей з батьками медична сестра консультує вихователів, де наголошує, щоб вихователь звертав увагу на ознаки нервово – психічний розладів дитини, помітними ознаками є енурез, порушення сну, смоктання пальців, кусання нігтів, скарги малюка на біль у животі.
У ході бесід з вихователями медична сестра приділяє увагу створенню і групах комфортного емоційного мікроклімату. Позитивний настрій у групі значно полегшує адаптацію дитини. Медична сестра нагадує, що у період адаптації не можна насильно годувати та укладати спати дитину, проводити будь – які незвичні для дитини оздоровчі процедури, загартовування. Слід забезпечити дитині умови теплового комфорту і одягати її так, як вона звикла вдома. Не варто наполягати на обов’язковому виконанні вправ під час фізкультурних та музичних занять.
Крок 6. Посилено контролюємо стан здоров я нових вихованців.
Зважаючи на прогнози, медична сестра особливу увагу приділяє проблемним дітям та у разі необхідності інформує лікаря – педіатра про потребу корекції перебігу адаптації.
Процес адаптації полегшують:
- емоційний контакт;
- тактильний контакт;
- музичні заняття;
- музичний супровід упродовж дня;
- ігри з піском і водою;
- малювання;
- казко терапія.
Крок 7. Беремо участь у корекції перебігу адаптації.
Щоденне спостереження за дітьми з важким протіканням адаптації може виявити проблеми, причиною яких є незначні,Ю на перший погляб. Помилки у поведінці батьків. Саме тому звичайна бесіда медичної сестри з батьками ( за необхідності до бесіди залучають і вихователя) може істотно пострияти полегшенню процесу адаптації. Якщо батьки не мали часу відвідати батьківські збори та не звернули увагу на поради медичної сестри, розміщенні на інформаційному стенді, їм передаються копії памяток під час індивідуальної консультації. Ще раз нагадати про важливість правильного розпорядку дня вдома, режиму харчування та позитивного мікроклімату в родині.